самостріл

самостріл
I -а, ч.
1) Старовинна зброя – лук із прикладом і спусковим механізмом для метання стріл і каміння. || Дитяча іграшка у вигляді такої зброї.
2) Пристрій особливої будови, за допомогою якого полюють на звірів.

II -а, ч.
Солдат, який навмисне поранив себе.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "самостріл" в других словарях:

  • самостріл — 1 іменник чоловічого роду зброя самостріл 2 іменник чоловічого роду, істота солдат розм …   Орфографічний словник української мови

  • самострільний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • самострільський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • самострільний — а, е. 1) Прикм. до самостріл 1). 2) Який автоматично стріляє. Самострільна гвинтівка …   Український тлумачний словник

  • самострел — самостр ел, а …   Русский орфографический словарь

  • самострой — самостр ой, я …   Русский орфографический словарь

  • самострок — самостр ок, а …   Русский орфографический словарь

  • самострельный — самостр ельный …   Русский орфографический словарь

  • самостройщик — самостр ойщик, а …   Русский орфографический словарь

  • Древне-русское вооружение — ДРЕВНЕ РУССКОЕ ВООРУЖЕНІЕ. Исторія его восходитъ въ отдаленнѣйшія эпохи. Уже въ X в. встрѣчаются опред. указанія въ повѣствованіяхъ очевидцевъ на существованіе у нашихъ предковъ щитовъ, дротиковъ, копій, топоровъ, мечей и кольчатыхъ доспѣховъ.… …   Военная энциклопедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»